Новий закон Італії: Напад на арбітра може призвести до в’язниці – Погляд аналітика

Важливий крок для цілісності футболу

Італія зробила сміливий крок для захисту арбітрів, змінивши кримінальний кодекс, щоб прирівняти напади на арбітрів до нападів на поліцейських. Новий закон, оголошений минулої п’ятниці, означає, що винні можуть отримати тюремний термін за фізичне або словесне насильство. Як людина, яка багато років аналізує тактику футболу та поведінку гравців, я вважаю це ключовим моментом для спорту.

Контекст змін

Італійська футбольна федерація (FIGC) та асоціації арбітрів давно вимагали посиленого захисту. У грудні минулого року арбітри Серії A навіть протестували, малюючи чорні смуги на щоках – це був яскравий візуальний протест проти жорстокості, яку вони зазнають. Один з найгучніших випадків стався з 19-річним арбітром Дієго Альфонцеті, якого побили під час матчу молодіжної ліги на Сицилії. Його історія стала символом реформи.

Чому це важливо не лише для Італії

З точки зору даних, жорстокість стосовно арбітрів – це не лише італійська проблема. Дослідження показують, що словесні образи трапляються у 68% аматорських матчів у світі. Але фізичне насильство залишається рідкістю на професійному рівні – саме тому, що наслідки завжди були суворими. Поширюючи цей захист на всі рівні, Італія створює прецедент, який варто враховувати іншим лігам.

Ключові положення закону:

• Рівний статус: Арбітри тепер мають такий самий юридичний статус, як і державні службовці.
• Суворіші покарання: Погрози чи фізичний контакт можуть призвести до ув’язнення.
• Швидке правосуддя: Справи будуть розглядатися прискорено.

Як заявив заступник міністра юстиції Андреа Остелларі: “Спорт повинен уособлювати лояльність і повагу.” Для країни, де футбол має майже релігійний статус, цей закон має символічне значення поза його юридичною силою.

Ширший контекст: Повага у сучасному футболі

Тактичні порушення – це одне, але напад – зовсім інше. Хоча гравці на кшталт Роя Кіна відомі тим, що переступали межу (запитайте в Альф-Інге Гааланда), більшість професіоналів розуміють межі. Цей закон формалізує те, що має бути очевидним – арбітри також заслуговують безпеки на роботі.

Чи спрацює це? Дані подібних політик у регбі свідчать про те, що так. З 2018 року нульова толерантність World Rugby призвела до 40% зменшення нападів на арбітрів. Якщо Італія досягне хоча б половини такого результату – це буде прогрес.

Що ви думаєте? Чи варто іншим країнам наслідувати цей приклад? Давайте обговоримо в коментарях!